<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t</id>
  <title>ERT</title>
  <subtitle>Всё приходящее, а музыка - вечна :)</subtitle>
  <author>
    <name>ERT</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2009-08-14T07:36:53Z</updated>
  <lj:journal userid="8865939" username="e_r_t" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom" title="ERT"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:77816</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/77816.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=77816"/>
    <title>e_r_t @ 2009-08-14T10:21:00</title>
    <published>2009-08-14T07:36:53Z</published>
    <updated>2009-08-14T07:36:53Z</updated>
    <content type="html">&lt;center&gt;&lt;img src="http://img3.immage.de/28054f77.jpg" /&gt;&lt;/center&gt;  &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Подивилися ото вчора мультік "Вперед і вгору". Як на мене, то це не стільки для дітей його зробили, скільки для дорослих. Напевно, знімальна група всерйоз задумалася над сенсом життя, чи якимись іншими екзистенційними штучками. Згадується одразу Учітєль Угвей з "Кунг-фу Панда" з його: "прошлое - забыто, грядущее - закрыто, настоящее - даровано". Так само і в "Вперед і вгору" містер Фредріксен живе минулим, швидше навіть доживає. Однак дух авантюризму, який був присутній в ньому з дитинства, тільки на старість вирвався назовні. І містер Фредріксен полетів. Разом із своїм будинком на повітряних кульках далеко-далеко до мрії...&lt;br /&gt;  А в образі хлопчика, як на мене, показаний типовий представник американської молоді: жирний, недолугий безбатченко із великою фантазією і, відповідно мрією... &lt;br /&gt;Скажу, що, незважаючи на відсутність замислуватого сюжету, мультфільм зробили настільки емоційно-насиченим, що дуже важко втриматись від "мокрих очей". Настя ридала як мала дитина... В общім, тверда п'ятірка (за п'ятибальною системою :)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:77338</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/77338.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=77338"/>
    <title>* * *</title>
    <published>2009-08-07T13:01:35Z</published>
    <updated>2009-08-07T13:01:35Z</updated>
    <content type="html">Не втримався, шоб не перепостити у &lt;span class='ljuser  ljuser-name_tagiki' lj:user='tagiki' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://tagiki.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://tagiki.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;tagiki&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;. Позитивно дуже :)))&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;lj-embed id="6" /&gt;&lt;p&gt;&lt;a href="http://vimeo.com/1531870"&gt;Brian &amp; Eileen's Wedding Music Video.&lt;/a&gt; from &lt;a href="http://vimeo.com/lockdownprojects"&gt;LOCKDOWN projects&lt;/a&gt; on &lt;a href="http://vimeo.com"&gt;Vimeo&lt;/a&gt;.&lt;/p&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:77273</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/77273.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=77273"/>
    <title>Жесть</title>
    <published>2009-08-04T09:25:40Z</published>
    <updated>2009-08-04T09:25:40Z</updated>
    <content type="html">Ото шось таке снилося, а докупи зліпити не можу. Пам'ятаю тривогу, однак не якась така прикра вона була, а швидше від нерозуміння де ти і хто ти. Карочє, то місце називалося "Берег". Пам'ятаю сонце низько над горизонтом, але вже згасає. Решта неба темне, в хмарах. Але сонячні промені, торкаючись їх, створили такі золотаві мазки - виходить, що все було в темно-золотих тонах. Ще пам'ятаю ялинки на горизонті. І ніби озеро\річка\водойма. Сонце теж золотаву стежку на її гладі провело. Весь пейзаж неначе з якоїсь русскай народнай сказкі. Ну так от, був я там з Настею. Спочатку нікого окрім нас не було - ми ходили по якихось спорудах. Пам'ятаю, що дивувався, що їсти не хочеться. таке враження, що ми були на тому світі. Тобто, я розумів, що це якийсь паралельна реальність. Потім були люди. Справжні люди. Вони нас не бачили, однак, ми могли це змінювати за своїм бажанням. Чи то речі рухати, чи то говорити з ними. Менше з тим. Потім я зустрів чувака, який у фільмі "Мєжду нєбам і зімльой" книжки продавав. Той паріньок із заячою губою. Через деякий час з'являлися інші - такі ж самі як ми. Намальовувалася явна, але раніше непомічена інфраструктура, соціальна модель. Тобто десь підсвідомо я розумів, шо ми на тому світі і дуже дивувався, що в них такі самі проблеми як і в нас: гроші, заздрість тощо. Пам'ятаю дерев'яного ведмедя, який потім ожив і шось мені там росказував. А якась тьотка одна сказала мені: "Берег не такий, як здається" (чи може шось подібне на це. Зранку ще пам'ятав, а зара забулося). Прикол в тому, що я прокинувся, усвідомлюючи, що мав почути справжню історію БЕРЕГА, його таємницю. Однак, певно вищі сили цього не захотіли. Менше з тим, як то кажуть.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Через деякий час приснилося мені місто, таке як в Гаррі Поттері (де він купував собі підручники). Знову ж таки я був з Настунею моєю. І прийшли якісь люди і з ними була фея - точно така, мультяшна, як в діснеєвських заставках, коли на початку фільмів замок малюється і пише буена віста бла-бла-бла. І знову прокинувся. Отако.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:76917</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/76917.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=76917"/>
    <title>МУЗІКА!!!!</title>
    <published>2009-05-25T09:15:26Z</published>
    <updated>2009-05-25T09:15:26Z</updated>
    <content type="html">Нарешті!!!!! Після довгих тижнів невдалих спроб та відсутності натхнення-бажання в мене получилося!!! Написав учора композицію. Слухаю - нічо так, подобається :)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;a href="http://dump.ru/file/2783317"&gt;Скачати або прослухати он-лайн &lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:76754</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/76754.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=76754"/>
    <title>А жизні</title>
    <published>2009-05-15T12:06:05Z</published>
    <updated>2009-05-15T12:06:05Z</updated>
    <content type="html">Вчора з Шилом випили горівки. Вже по дорозі додому набрав друга Кобилюка. Він став перший, хто почув моє геніальну мислю: Гроші роблять Україну. (Мовляв, ми платимо податки - то це благочинно впливає на державу. І чим більше грошей давали би, тим краще б Україна була. Жесть, звісно, гггг :)Позаяк був Микола не в настрої дискутувати, то передав трубку своєму коріфану Мішані Салітрі. Ото ми сперечалися - він і Платона згадав, і Бандеру і ще бо'зна кого. В результаті був післаний мноу під три чорти.&lt;br /&gt;А сьодні в мене бодун і тошнить від Ради :)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:76507</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/76507.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=76507"/>
    <title>ги-ги-ги</title>
    <published>2009-05-14T10:35:15Z</published>
    <updated>2009-05-14T10:35:15Z</updated>
    <content type="html">Блін, виспукові ж теж люди. І мами у них були, і тати. Але злі як пси. І дурні, як кальоші. &lt;br /&gt;Стопудово, так думають всі про своє керівництво. Але нам то шо - побісимся і усьо. Однак негатив скинемо. І попливе він по назначєнію, і осяде грузом на плечах. А потім всякі ригачки-срачки-болячки у випускових. Тєшко їм жиється. Але й нєфіг було йти на таку посаду. &lt;br /&gt;АУРУ ЧАСТІШЕ ЧИСТЬТЕ, шАНОВНІ!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:76179</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/76179.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=76179"/>
    <title>* * *</title>
    <published>2009-04-03T23:45:21Z</published>
    <updated>2009-04-03T23:45:21Z</updated>
    <content type="html">Ходили на тижні на ТІК - мегафантастично!! Так я давно не гецав!!! Але найбільше вразив мене Аймакс. Хочеться багато росказати, але то словами не описати. НЕЙМОВІРНО!!! Ще колись підемо. &lt;br /&gt;Хочу подивитися "Тараса Бульбу". Цікаво, там будуть козаки писати листа до турецького султана?..</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:75939</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/75939.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=75939"/>
    <title>e_r_t @ 2009-04-03T07:13:00</title>
    <published>2009-04-03T07:21:34Z</published>
    <updated>2009-04-03T07:21:34Z</updated>
    <content type="html">Сьогодні пішов вже восьмий місяць :) дякую, Сонечко :-*</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:75662</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/75662.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=75662"/>
    <title>* * *</title>
    <published>2008-12-02T11:15:57Z</published>
    <updated>2008-12-02T11:15:57Z</updated>
    <content type="html">&lt;b&gt;&lt;center&gt;Нам сьогодні три місяці :)&lt;/center&gt;&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:75474</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/75474.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=75474"/>
    <title>e_r_t @ 2008-11-24T12:19:00</title>
    <published>2008-11-24T10:24:27Z</published>
    <updated>2008-11-24T10:25:15Z</updated>
    <content type="html">Долар 6,17. По Нацбанку. Хочуть прирівняти до міжбанку. Пиздець. А квартири не дешевшають...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:75147</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/75147.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=75147"/>
    <title>e_r_t @ 2008-11-19T15:26:00</title>
    <published>2008-11-19T13:31:00Z</published>
    <updated>2008-11-19T13:31:00Z</updated>
    <content type="html">Білі мухи налетіли, все подвір'я стало білим!!!! Зима прийшла - сніг принесла. Тіки шо навіть покурив під ним. Холодний, зараза :))))</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:74844</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/74844.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=74844"/>
    <title>:)</title>
    <published>2008-10-16T12:51:53Z</published>
    <updated>2008-10-16T12:51:53Z</updated>
    <lj:music>ERT - Clouds</lj:music>
    <content type="html">&lt;center&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001pgkh/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001pgkh/s320x240" width="180" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:74711</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/74711.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=74711"/>
    <title>e_r_t @ 2008-09-21T15:27:00</title>
    <published>2008-09-21T12:29:51Z</published>
    <updated>2008-09-21T12:29:51Z</updated>
    <content type="html">Люди добрі, допоможіть, хто може! Захожу в жж, аж тут раз - замість мого улюбленого юзерпіка з Гргою з пістолями висить якась чорно-біла хуйня з собачою мордою!!! Що то за ниподобство таке??? То типу хтось має доступ до мого журналу, да? &lt;br /&gt;Така штука вже вдруге...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:74470</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/74470.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=74470"/>
    <title>Афігєнні хлопаки!!!</title>
    <published>2008-08-31T18:48:39Z</published>
    <updated>2008-08-31T18:51:01Z</updated>
    <content type="html">Ой піду я на гору крутуууюю &lt;br /&gt;Заспіваю я пісню тихуууюю &lt;br /&gt;Ой ти хуууюю, ой ти хуууюю &lt;br /&gt;Заспіваю я пісню тихуууюю&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001krf2/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001krf2/s320x240" width="320" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:74079</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/74079.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=74079"/>
    <title>e_r_t @ 2008-08-26T14:33:00</title>
    <published>2008-08-26T11:38:52Z</published>
    <updated>2008-08-26T11:38:52Z</updated>
    <content type="html">&lt;center&gt;Хто з мечом прийде - від пістолета загнеться!!!!!!!&lt;/center&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001hpx1/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001hpx1/s320x240" width="320" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:73617</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/73617.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=73617"/>
    <title>І не пив, і не курив :)</title>
    <published>2008-08-22T11:35:10Z</published>
    <updated>2008-08-22T11:35:10Z</updated>
    <category term="сон"/>
    <content type="html">Нас було двоє чи троє - добре не пам"ятаю. Зато бачу той кут, за яким причаївся ворог. Ні страху, ніхуя нема. Все дуже просто - своїми коріннями тре під'єднатися до коріння дерев, аби влилися потрібні соки. Руками - ліанами дуже легко повзти по землі - їх не видно, от тільки шуркотіння може видати присутність. Але як вони кльово звиваються - що пучок гадюк :) Нас завербували США, ми погодилися на експеримент з трансплантації свідомості в новий вид універсальних солдат. Ми - дерева-воїни. Нам всьо похуй!!!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:73393</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/73393.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=73393"/>
    <title>* * *</title>
    <published>2008-08-20T20:30:37Z</published>
    <updated>2008-08-21T09:25:31Z</updated>
    <content type="html">Побачивши, що загал бачить в цьому пості не те, шо я хтів сказати, вирішив його крапаль відредагувати:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Пускай мы стали пьющимим моральными калеками. А все же, брат, не гнидами, а все же человеками...&lt;/i&gt;&lt;b&gt;&lt;/b&gt;&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:73145</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/73145.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=73145"/>
    <title>Ювілей</title>
    <published>2008-08-18T20:45:23Z</published>
    <updated>2008-08-18T20:45:23Z</updated>
    <content type="html">Ги, моєму ЖЖ сьодні 1000 днів...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:72949</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/72949.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=72949"/>
    <title>* * *</title>
    <published>2008-08-17T20:35:33Z</published>
    <updated>2009-05-15T13:56:55Z</updated>
    <lj:music>Air - Mike Mils</lj:music>
    <content type="html">Ги, колись писав Андрухович, що в нього під час п"янки організм сприймає 7 рівнів рідини. Тобто водка, потім, пиво, потім ще щось, при чому, кожен інший напій символізує інший рівень. До останнього патріарх вроді би не спромігся дійти. В мене три рівні. І до останнього я доходжу льогко. Хоча, в суботу цього не сталося. Але все по-порядку. Перший рівень - це як набрання оборотів, типу, розігрів машини. Триває він досить довго, десь так пляшку на двох. Відчуття перфектні тоді - весело, смачно і дай боже щістя кожному :). А потім найстрашніше. Другий рівень приводить з собоу тугу. Ой, як то тєжко. І дуже тєжко перейти на наступний рівень. П'єш, п'єш, а в душу коти срати ходять. І ващє капєц тоді твориться. В п'єтницю таке саме було. І шкода, шо друг Кобилюк мене таким побачив - бачилися всього втретє в житті. Та ще й заразив його. В результаті ні кліпа не зняли, ні пісню нову не записали. Вибач, друже. Сьогодні знову п"єний, але відчуваю, що би другий рівень якось так був би перескочив. Шота так гребло по-ясному. Піздєть хатєлась. Був би зразу третій рівень. А він - хавайся в жито! Карнавал в мене вселяється. Здається, що за мною оркестр бігає і кустуріцу грає: музика в голові, музика на вулиці, купа дорогих напоїв і важка голова зранку :))) Не люблю я пити, але чомусь так виходить...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:72627</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/72627.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=72627"/>
    <title>От так-то!!!</title>
    <published>2008-08-12T13:48:56Z</published>
    <updated>2008-08-12T13:48:56Z</updated>
    <content type="html">Зімбабве відправляє в Абхазію своїх миротворців. На &lt;a href="http://www.androsov.com/lj/afrogirl.jpg"&gt; фото&lt;/a&gt; одні із перших вояків миротвочого контенгенту, який буде дислокуватися в Сухумі.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:72261</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/72261.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=72261"/>
    <title>Війна</title>
    <published>2008-08-08T21:00:40Z</published>
    <updated>2008-08-08T21:00:40Z</updated>
    <content type="html">Хакіри взламали сайт Міністерства закордонних справ Грузії&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001gc3f/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001gc3f/s320x240" width="300" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:71996</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/71996.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=71996"/>
    <title>* * *</title>
    <published>2008-08-06T19:44:26Z</published>
    <updated>2008-08-06T19:44:26Z</updated>
    <content type="html">&lt;center&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001fex0/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001fex0/s320x240" width="320" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:71760</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/71760.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=71760"/>
    <title>ЧеПе</title>
    <published>2008-08-06T09:46:33Z</published>
    <updated>2008-08-06T09:46:33Z</updated>
    <content type="html">Тільки шо під офісом сталося ЧП. Вітер обірвав гілляку з дерева, яка розтовкла машину. Людських жертв немає. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001ew5g/"&gt;&lt;img src="http://pics.livejournal.com/e_r_t/pic/0001ew5g/s320x240" width="320" height="240" border="0" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:71537</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/71537.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=71537"/>
    <title>City Romance</title>
    <published>2008-08-04T08:10:52Z</published>
    <updated>2008-08-04T20:38:44Z</updated>
    <content type="html">Скільки часу сучасна людина проводить в асьці? Німєряно! :) Ми говоримо з людьми, яких ніколи в житті не бачили, вважаємо їх друзями, переживаємо їхні проблеми, ділимся своїми і ващєєє. Клавіатура і текст в головах наших малюють картини, яких нема насправді. Ми в них віримо і самообманюємося. Але це так солодко :))) &lt;br /&gt;Про це моя нова композиція. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;center&gt;&lt;a href="http://upload.com.ua/get/900383204"&gt;&lt;img src="http://upload.com.ua/pics/getfile_ru.gif" alt="Скачать файл ERT - City Romance.mp3 с upload.com.ua" border="0"&gt;&lt;/a&gt;&lt;/center&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:e_r_t:71171</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://e-r-t.livejournal.com/71171.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://e-r-t.livejournal.com/data/atom/?itemid=71171"/>
    <title>Міні ювілей</title>
    <published>2008-08-01T09:06:18Z</published>
    <updated>2008-08-01T09:06:18Z</updated>
    <content type="html">Рівно три роки тому я з величезною торбою і здивованими очима вийшов з вагона на київському вокзалі. Зустрів мене Сєл з Олесею, дали на тиждень прихисток, показали мєстниє дастапрімічатєльнасті. Потім я пішов на роботу, зняли з другом квартіру і став сталічним пациком. &lt;br /&gt;Води багато з того часу витекло. Обертаюся назад і бачу ще дитину, яка всього боялася. Був момент, коли вже сидів на чемоданах, коли готовий був на все плюнути і поїхати домів. Однак, друзі не дали цього зробити, за що величезне їм дякую. Зара вже вважаю Київ своїм рідним містом - полюбилося воно мені чомусь дуже і хочу прожити тут до скону...</content>
  </entry>
</feed>
