Нас було двоє чи троє - добре не пам"ятаю. Зато бачу той кут, за яким причаївся ворог. Ні страху, ніхуя нема. Все дуже просто - своїми коріннями тре під'єднатися до коріння дерев, аби влилися потрібні соки. Руками - ліанами дуже легко повзти по землі - їх не видно, от тільки шуркотіння може видати присутність. Але як вони кльово звиваються - що пучок гадюк :) Нас завербували США, ми погодилися на експеримент з трансплантації свідомості в новий вид універсальних солдат. Ми - дерева-воїни. Нам всьо похуй!!!
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
e_r_t
Comments
"У ветеранов войны людей-деревьев есть неплохие перспективы. Во-первых, они могут организовать национально-освободительно движение, став людьми-спичками. Для справки: из одного человека-дерева получается порядка полуторы тысячи людей-спичек. Конечно, не всякий человек-дерево ляжет под беспощадно-звенящий и лязгающий круг человека-циркулярной пилы. Второй вариант - стать человеком-мебелью. Этот вариант куда более привлекательный. Если повезет, то можно даже подрабатывать скамейкой в раздевалке женской бани, правда, нужны гарантиии, что туда не придет группа "Балет 240 тонн"."